«Моя ти любо! Не хрестись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрешуть люде,
І візантійський Саваоф
Одурить! Не одурить Бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби Його — ми люде!»
Т. Г. Шевченко, «Ликері»
Тоді, як Батьком був нам Бог,
Були ми всі богами.
Тепер, як вітчимом Господь,
Всі живемо немов спимо
І звемось ми панами.
Та, як зашуганий Іов,
Для нього є рабами.
Завдання людям number one:
Богами знову стати –
На що так довго Він чекав:
За Божим образом щодня
Свідомо шлях долати
Та здібності, що кожний мав,
Невпинно повертати.
Вересень 2022 р.