Серед живих нема добра,
Бо добрих всіх побито.
А як з'являються бува,
То не даєм їм жити.
І хто ж то ми такі глухі,
Звідкіль з'явились тута,
На лагідній такій Землі,
Без честі, з одним блудом?
Займись вогонь та запалай
В холодних наших душах.
Згорить уся мерзота хай,
Інакше нас не буде.
Тоді ми зрозумієм враз
І хто ми, і від кого,
З Землі зробили пекло як,
Як знову стати Богом.
Та першим буде каяття
За знищені народи,
Тоді й настане вороття
До справжньої любові.
Листопад 2016 року